Фото — Liza Butryn
Слушай беззвучие, слушай и наслаждайся тем, чего тебе не давали в жизни — тишиной (М.Булгаков)
Пронизлива тиша.
Раніше уявити не могла, що колись скажу: “Тихіше, хочу тиші». Ніколи не любила її, пронизливу, лякаючу, сумну. Завжди намагалась чимось заповнити цю безмовність: приємним діалогом, пустим базіканням телевізора та музикою… останнє – найкраще. Музика завжди надихала мене. Є люди, які полюбляють її слухати увімкнувши усі динаміки, так щоб кожний собака почув. Я теж не проти такого варіанту. Але понад усе вже здавна вподобала навушники. Вони ніби відривають від наколишнього світу, залишаючи сам на сам зі своїми думками, мріями та піснями. Я перевтілююсь та знаходжу відповіді на безліч питань, вирішую складні задачі, і просто викидаю бруд та сміття зі своїх мозку та душі. Проте, трапляється, що навіть навушники залишаються лежати на дні сумки, тому що хочеться просто дивитися у вікно – тупити, чи як там кажуть.
Continue reading