Фото – Liza Butryn
Тихе, спокійне, затишне, ти не для всіх, ти лише для мене – щастя, моє щастя.
Я знаю, кожен тебе розуміє по-своєму, тому маєш безліч облич, проте впевнена, що ти щире. Там, де нема щирості – то не щастя.
Ти справжнє. Хтось каже, що тебе немає, але, будемо відвертими, ми завжди трохи з підозрою сприймали цих скептиків. Інколи багато поневірянь треба пройти, щоб здобути щастя, але ти, без сумніву, справжнє, справжнісіньке. Ти існуєш, хоч зазвичай не одразу розумієш, що то ти.
Так просто: де щастя – там і любов, де любов – там щастя. Ці два слова завжди поряд, і про них не кричать, не теревенять з кожним пересічним, бо вони віддають перевагу дії, їх навряд чи можна назвати занадто говіркими.
Останнім часом несила чути, як хтось хизується тобою, ніби хоче, щоб всі заздрили, але ж це неправда. Тому що важливі дії. До речі, буває так: їх чимало, але, на жаль, всі спростовують будь-яке гарне слово. Адже не може бути щастя там, де зрада. Коли бачу це лицемірство, особисто мене рве на частини, хочеться заткнути вуха, або втекти.
Трапляється, що людина обирає себе. Хоча й не одразу це усвідомлює. Тому що деколи необхідно спочатку побути самотнім, можливо, й вигнанцем, поганим героєм, щоб потім здобути щастя. Найголовніше – зробити вибір. Ліпше так, ніж вводити себе в оману, зупиняючись на першому –ліпшому варіанті. Обираючи себе, людина має зрозуміти, що вона – ані жебрак, ані запасний аеродром, ані один варіант з п’ятьох, вона – цілий світ, а, як у тому старому фільмі, інколи «цілого світу замало». Для когось. А знайдеться той, хто з радістю порине у нього.
Не треба казати гучні слова, накшталт, «І в горі, і в радості», або: «Я знаю, що це на все життя» Адже життя – цікаве та непередбачуване. Доречним буде: « Я робитиму все, що від мене залежить». І діяти. Не доводити комусь щось, не грати в ігри, не шукати щодня нове щастя.
Банальне питання: що ти є? Ми вже знаємо, що кожен уявить свою картину. І не варто довго добирати слова, щоб її описати. Краще, коли від душі. А ще краще – мовчати.
© Helen, 2022